.svg)
14:00. Париж. Осінній дощ впевнено накриває вулиці Маре своїм ритмом. «Лишити парасольку в апартаментах було геть поганою ідеєю»-думка, що промайнула в моїй голові не раз, поки я крокувала бруківкою до нового історичного бутіку ALAЇA. Саме тут, у серці 4-го округу, високий стиль зустрічає інтимну естетику. У мене передчуття, що це буде не просто візит до модного простору, а знайомство з ДНК бренду, який щоразу перетворює одяг на скульптуру.
Напередодні я провела детальний ресерч, прочитавши багато інформації про життя та творчість Аззедіна Алая, про історію створення бренду та його характерний почерк. Тому мій обраний комплект-пряма данина естетиці бренду: спідниця з імітацією хутра, улюблений плащ зі шкіри, принтована сумка з зебровим мотивом-відсилання до анімалістичної свободи дизайнера. «Акценти з характером»-пізніше зробив комплімент моєму образу директор бутіку.
Усередині мене зустрічає консультантка Жюньжє. Її професійність і водночас відвертість створюють комфорт, ніби ти давня клієнтка, а не візитерка вперше. Вона проводить мені невелику екскурсію по бутіку та дає час насолодитися новою колекцією, де кожен шов говорить мовою скульптурного тіла, яке Аззедін Алая так любив формувати. Моє око зупинилось на трикотажній спідниці. При детальному огляді я навіть не зрозуміла як це можна технічно зробити, в цьому і є унікальність бренду. Адже за першою освітою Алая був скульптором, він казав «я будую одяг, як архітектор будує будинок». Він драпірував тканину вручну, досягаючи ідеальної посадки. Дизайнер розумів, що одяг має взаємодіяти з рухом та простором, він казав, що важливо не лише як сукня виглядає, а й те, як вона живе в русі. Сьогодні ця спідниця і є сучасною квінтесенцією всіх його слів.
У просторі магазину все продумано до деталей: м’яке світло, багато повітря, меблі з натяком на 70-ті, запах шкіри й трохи дощу з вулиці- естетично та по-французьки стримано. А далі-більше. Жюньжє супроводжує мене до Fondation Azzedine Alaïa, яка розташована буквально за стіною. Це не просто музей-це сховище пам’яті, любові та майстерності. Це будинок, де жив і творив Аззедін Алая. Тут зберегли не просто речі-зберегли дух. Його майстерня після смерті є недоторканою: тканини, вирізки, ескізи-усе, як він залишив і складається відчуття наче час зупинився у творчому акті.
Усього фонд зберігає більше 22 000 одиниць одягу та аксесуарів, а також численні малюнки, фотографії, зразки тканин. Місія фонду- захищати, зберігати та демонструвати роботи Аззєдіна Алая, а також численні роботи з мистецтва, моди та дизайну, які він зібрав протягом свого життя. Також фонд організовує виставки, підтримує культурну діяльність та виконує освітній мандат через співпрацю зі школами та установами моди, проводить конференції та дослідницькі програми, присвячені колекціям бренду. Фонд також надає стипендії перспективним мрійникам у сфері моди.
Що важливо: Fondation-це жива структура. На території є невеличке кафе з інтелігентною тишею та вибором кави і вина (напевно на пам’ять про гостинність самого Аззедіна Алая). А ще книжковий магазин, де хочеться загубитися: видання про моду, фотографію, дизайн, обрані з ніжністю і змістом.
Це не просто простір - це всесвіт ALAЇA, де кожна деталь говорить мовою елегантності, пам’яті й стилю, що не підвладний часові.
Наступного дня, 4 жовтня 2025 року, в рамках Paris Fashion Week мав відбутися показ бренду. За повідомленнями медіа, шоу ALAЇA пройшло на тлі візуальної драми: підлога з LED‑панелей, дзеркальне скляне стеля, що віддзеркалювала обличчя моделей і накладала архітектурні образи на силуети. Креативний директор Pieter Mulier, як пишуть оглядачі, обрав естетику «інтелектуальної еволюції, а не радикальних змін». Колекція охоплювала строгі коктейльні силуети, тканини з технічних волокон, шовку та ребристого трикотажу, з елементами прозорості й «панцирів» на тілі, а також шкіряні плащі з «ящірковою» текстурою. Колекція зберігала ДНК дому-скульптурна форма, чітка конструкція, жіночна сила в лініях.
І коли я переглянула показ в записі, то було очевидно, що на подіум вийшли ті ж «силуети», що я бачила на полиці, в архівах, у майстерні дизайнера. Я зрозуміла: ALAЇA не змінюється, він трансформується. Він говорить тією ж мовою, але з новим акцентом. ALAЇA - це не просто одяг. Це архітектура тіла, інтелект текстилю й нескінченний діалог між жінкою та формою. Під час своєї роботи кутюр’є ніколи не використовував манекени, він працював безпосередньо з жіночим тілом.
Я виходжу з музею, дощ усе ще лагідно крапає, але відчуття тепле. Цей день не просто репортаж-це своєрідний інтимний діалог із генієм.
Вікторія Озерчук
@your.buro
Персональна стилістка
Випускниця школи стилю MODETON
Кураторка 10-го потоку курсу «Професія персональний стиліст»
з настроєним репортажем з історичного бутіку ALAЇA
.png)
.svg)
.svg)
